У 2024 році вперше це свято відзначають 15 липня, у зв’язку з переходом на новоюліанський календар. Дата обрана невипадково — вона приурочена до пам’яті про Хрещення Русі-України за правління князя Володимира Великого.

Історія формування української державності пов’язана із заснуванням Києва — столиці Давньоруської держави — та визначними подіями, що сталися за князювання Володимира. Саме він у 988 році проголосив християнство державною релігією, що стало цивілізаційним вибором і кроком до духовного та культурного розвитку.

Цей вибір сприяв зростанню освіти, поширенню писемності на основі кирилиці й утвердженню європейських цінностей.

Святкування Дня Державності сприяє зміцненню української ідентичності, національної гідності та усвідомленню спільного історичного шляху.

Завдяки таким датам формується тяглість поколінь — ми передаємо знання про наше минуле, вчимося на помилках та черпаємо натхнення в успіхах предків.

Українська державність — це не лише історія, а й сучасна боротьба та прагнення до майбутнього. Протягом століть українці захищали свої землі, творили державу, досягали великих звершень. І сьогодні державність є символом спільного прагнення до єдності, сили та незалежності, до держави, що стоїть на сторожі прав і свобод кожного громадянина.

Це свято тісно пов’язане із військовими традиціями, з національним символізмом, який поєднує духовні, народні й державні елементи.

В умовах війни та дезінформації важливо берегти правду про нашу історію й не дозволяти спотворювати її. Українська культура й минуле — це цінний спадок, яким варто пишатися.

Сьогодні боротьба за українську державність триває. Щодня громадяни України проявляють стійкість, допомагають армії та підтримують тих, хто постраждав від війни. Наша сила — в єдності, вірі у свободу й у прагненні будувати справедливу, сильну та демократичну державу.