День Української Державності — це нагадування про багатовікову історію творення української держави, витоки якої беруть початок ще з часів Київської Русі.
У 2024 році вперше це свято відзначають 15 липня, у зв’язку з переходом на новоюліанський календар. Дата обрана невипадково — вона приурочена до пам’яті про Хрещення Русі-України за правління князя Володимира Великого.
Історія формування української державності пов’язана із заснуванням Києва — столиці Давньоруської держави — та визначними подіями, що сталися за князювання Володимира. Саме він у 988 році проголосив християнство державною релігією, що стало цивілізаційним вибором і кроком до духовного та культурного розвитку.
Цей вибір сприяв зростанню освіти, поширенню писемності на основі кирилиці й утвердженню європейських цінностей.
Святкування Дня Державності сприяє зміцненню української ідентичності, національної гідності та усвідомленню спільного історичного шляху.
Завдяки таким датам формується тяглість поколінь — ми передаємо знання про наше минуле, вчимося на помилках та черпаємо натхнення в успіхах предків.
Українська державність — це не лише історія, а й сучасна боротьба та прагнення до майбутнього. Протягом століть українці захищали свої землі, творили державу, досягали великих звершень. І сьогодні державність є символом спільного прагнення до єдності, сили та незалежності, до держави, що стоїть на сторожі прав і свобод кожного громадянина.
Це свято тісно пов’язане із військовими традиціями, з національним символізмом, який поєднує духовні, народні й державні елементи.
В умовах війни та дезінформації важливо берегти правду про нашу історію й не дозволяти спотворювати її. Українська культура й минуле — це цінний спадок, яким варто пишатися.
Сьогодні боротьба за українську державність триває. Щодня громадяни України проявляють стійкість, допомагають армії та підтримують тих, хто постраждав від війни. Наша сила — в єдності, вірі у свободу й у прагненні будувати справедливу, сильну та демократичну державу.